Из сочинений про СССР

З вигадувань про СРСР

«...Жила-была країна СРСР. Вона утворилася, коли в країну приїхав Ленін. Народ сказав цареві, щоб він не правив -- і до влади прийшов Ленін». (Вертівшись дзигою Соколова)

«...Люди працювали, працювали, працювали.... А про себе зовсім не думали. Людям було зовсім неважливо, що вони їдять, де сплять, як відпочивають». (Вадим Худяков)

«Коли був союз СРСР, люди не звертає уваги на одяг. Одягалися не так добре. Чоловіки одягалися в галоші, в тілогрійку, легку шапку і рукавички, коли працюєш. А жінки одягали кофту, рукавички, шарф на голову (щоб голова не була видна) -- і теж в галоші. Такий одяг був найзручніший, щоб працювати». (Вадим Худяков)


«Біля СРСР був червоний прапор, тому в моді був червоний колір. Червоний колір позначав кров, яку треба пролити, коли багато працюєш. Діти ходили в червоних галстуках, жінки на свята завжди одягали червоні плаття, машини випускали червоного кольору, в будинках були червоні шпалери». (Ім'я закреслене.)

«Всі люди одягалися однаково. Існувала форма. У той час діти носили форму: дівчатка ходили в темно-коричневих спідницях, блузах і червоних галстуках, а хлопчики -- у темних брюках, білих сорочках і теж червоних галстуках». (Ім'я закреслене.)

«Найщасливішими були ті, хто жив в селах. У них було своє господарство, і вони завжди могли зарізати і з'їсти свою свиню. А в містах люди завжди голодували...» (Ім'я не вказане.)

«Продукти в СРСР були не дуже якісні. За ковбасою були 20-кілометрові черги. Ковбаса однієї фабрики інколи була навіть зеленою. Телевізорів у людей не було». (Дарина Ракова)

«У СРСР управляв Ленін, який зараз лежить в Мавзолеї. Люди тоді працювали на заводах і фабриках. Вони робили бомби, танки, машини, але не їду. Тому їди було мало. Для покупок люди користувалися талонами, а не грошима, тому що грошей у людей не було». (Вертівшись дзигою Остроушко)

«Люди в СРСР завжди працювали і відмовлялися відпочивати. Вони приходили з роботи і лягали відразу спати, тому що дуже втомлювалися на роботі. Сни люди не дивилися». (Вертівшись дзигою Остроушко)

«У вільний час люди ходили в Мавзолей. Там люди зустрічалися, пили чай, обмінювалися новинами, тусувалися. У Мавзолеї лежить мертвий Ленін. Радянським людям дуже подобалося на нього дивитися». (Свєта Каминіна)

«Радянським дітям з ранніх років говорили, що вони повинні вчитися і працювати, а грати зовсім не треба. І діти не грали, а лише вчилися і працювали. Ще всі діти одягалися в однаковий одяг... Хоча в принципі, мені здається, це добре... У СРСР були дуже забиті діти». (Вертівшись дзигою Остроушко)

«Мені жалко радянські діти. У них не було комп'ютерів, не було іграшок. Дорослі їм завжди говорили, що треба багато працювати. А коли треба було відпочивати, дорослі говорили їм сходити погуляти. Діти постійно ходили по вулицях. Це була єдина розвага для дітей». (Александра Мішахина)

«Люди всі робили на повітрі: читали на повітрі, гуляли... Удома, коли вони не працювали, їм нічого було робити. І тому вони завжди гуляли. Для людей робили парки, люди були задоволені». (Ім'я закреслене.)

«Дні народження відзначали скромно, Новий рік теж не особливо.... Найголовніше свято було свято праці... А зараз більше ніде не немає такого свята -- День праці». (Вертівшись дзигою Соколова)

«У СРСР жили більш всього люди (три чверті населення світу)... І всі ці люди постійно працювали. СРСР був найбагатшою країною, хоч люди тут і голодували. Природно, інші країни заздрили СРСР...» (Ст Ськосирева)

«СРСР переміг у війні, тому що в цій країні були працелюбніші люди. Німці ледарі -- і тому програли». (Ім'я не вказане.)

«...война почалася в 6 ранку, і насамперед полетіли літаки. У СРСР тоді всі спали і не були готові до війни. Тому німці того ж дня майже дійшли до Москви, але росіяни все-таки відбили атаку і виграли війну. Після війни було багато убитих, а також героїв. У лісі були збиті літаки і танки, а в річці можна було знайти водневу бомбу, а глибоко під водою валялися міномети убитих німців. Всі хлопчики після війни шукали в лісі зброю. Всі хотіли теж бути героями і думали, що скоро знову буде війна». (Ігор Полещук)

«СРСР... Вони жили бідно, але думки у них були багаті». (Дарина Ракова)

«...Там, у СРСР, жили дуже цивілізовані люди. У них були хороші роботи (интересные). Вони не виражалися образливими словами. Вони допомагали один одному, не віднімали, не скупилися. Ми відрізняємося від них. Вони відрізнялися від всіх людей на планеті...» (Дарина Сусаніна)

«Прості люди жили в неопалених квартирах, тому що все тепло собі забирали чиновники. Люди отримували мізерну зарплату, але при цьому залишалися чесними... не знаю навіть чому... радянських людей ніхто в світі не розумів і не розуміє». (Маргарита Едемськая)

«У мого дідуся залишилися багато медалей... у нього ціла коробка орденів! Діти одягалися у той час дуже погано і ледве-ледве добували гроші, аби прогодуватися. І навіть при такій ситуації люди хотіли допомагати один одному. А потім все змінилося, і СРСР не стало. Люди тепер не хочуть працювати і допомагати один одному. А ті, хто живий до цих пір, вони відчувають себе дуже сумно. Моя бабуся зараз живе в Краснодарі, як і дідусь. Вони постійно згадують про СРСР і завжди самотні. Дідусь виступає на Перше травня, а коли влітку приїжджав до Москви, то водив мене в Мавзолей. Я дуже горджуся ним». (Ігор Мельніченко)

«Говорять, що СРСР розвалився і більше не існує. Але я не повністю в це вірю. Може, ця країна ще існує? Люди там працюють, 1-го Травня відзначають щороку...» (Свєта Каминіна)


Цуко, скільки читаю стільки остання строчка прошибає на сльозу, чому б воно так.. мимоволі..